Лірика  вагантів

 Мета:      ознайомити учнів з поезією вагантів, їхнім світосприйняттям,                         характерними  рисами їх  лірики,  розширити коло знань    учнів про рух  вагантів, освітні системи  Середньовіччя,  використовуючи       знання   з всесвітньої історії,  розвивати навички аналізу  поетичного  твору, вміння слухати лекцію, виразного читання, усне зв’язне мовлення;   виховувати інтерес до літератури минулого, поезії вагантів. 

Обладнання:мультимедійна презентація, аудіозапис, відеозапи мелодії  «Гаудеамус», пісні Д. Тухманова «Во французкой стороне»

                                                                           От монарха самого

                                                                                               До безумной голи –

                                                                                               Люди мы, и от того

                                                                                               Все достойны воли.

                                                                                                              З лірики вагантів.

                                          Зміст уроку.

1. Оголошення теми, мети уроку

     Слайд – 1(Тема, мета уроку)

2. Мотивація.

 Сьогодні знов ми вирушимо  в дорогу

У глибину століть, просторів. Й час

Відступить. І ми будемо мати змогу

Відправити в мандрівку цілий клас.

Наш шлях туди, звідкіль прийшли нетлінні

Імення і книжки про сенс життя,

Ми прочитаєм вірші старовинні

Про горе і про радості буття.

Побачимо людей в містах і селах..

То буде пан чи мандрівний артист,

Зустрінеться не раз школяр веселий

За мурами середньовічних міст.

Ці школярі зберуться на вечірку –

Веселощі дівчат і вірші там.

Їх вірші витримають часу перевірку

І насолоду подарують нам.

До сонця в височінь, як той Ікарус

Злетять рядки, щоб звук в віках не стих,

І перетвориться у звучний «Gaudeamus»

Що гімном знаним став студентів всіх.

3. Робота над новою темою.

Звучить гімн студентів  «Гаудеамус» (відео фрагмент)

Слайд – 2 (Історія створення гімну «Гаудеамус»)

«Гаудеамус» - середньовічна студентська життєрадісна пісня латинською мовою, твір поширений і нині. Написана студентами Гейдельберзького університету в кінці 14 ст. Нинішнього вигляду надав їй у 1781році мандрівний поет Кіндерлебен, відомий мотив цієї пісні, вірогідно,  затвердив нідерландський композитор Жан Окегем.                             

 «Гаудеамус» був  створений на основі застільних пісень вагантів  (від латин. – vagantes – ті, що мандрують) середньовічних мандрівних поетів, та співаків, серед яких було багато студентів.

Слайд – 3 ( Ваганти (означення))

Поезія вагантів головним чином анонімна. Проте збереглось декілька імен вагантів – поетів: Гурон на прізвисько Примас Орлеанський (середина 12ст.), вагант за прізвищем Архіпіїта Кельнський (середина 12 ст.), Вальтер Шатільйонський (друга пол.. 12 ст.).  Найбільш самобутнім з них є Примас. Бідняк і мандрівник, він зумів передати всю безшабашність і безпритульність вагантського  буття, у якому – воля і незалежність поєднувались з необхідністю шукати покровителів, вислухувати лайки, миритися з презирством.  

3. Бесіда з учнями.

 Ваганти складали латиною запальні пісні.  Не дивно, що в добу Середньовіччя до таких пісень було негативне ставлення. Як ви гадаєте, чому? ( Пісні були створені всупереч середньовічній церковній моралі, яка стверджувала, що людське життя лише очікування потойбічного, де на людину чекають усі радощі, а пісні вагантів оспівували життя реальне, радість, молодість, науку, любов).

Проблемне запитання до учнів:

 - Чому оспівування науки дратувало церкву? (Церква мала монополію на освіту в Середньовіччі.)

 4. Літературознавчий коментар.

        Ось чому збірки пісень і віршів вагантів були далеко заховані в монастирських

  архівах, або спалені. Цілеспрямований пошук тих, що збереглися почався у 18ст.,

 коли вони вже були майже забуті. Деякі вірші широко відомі, наприклад «Гаудеамус», студентський гімн, запозичений із віршів вагантів, з їхніх поезій взагалі складаються численні студентські пісні.

5. Учні – ваганти читають вірш «Геть,  книжки виснажливі!».

6. Аналіз поезії .

- До чого закликає автор молодь?

- Чи зрозуміла вам така позиція поета? Чому?

Вправа «Займи позицію»   Слайд – 4 (вправа «Займи  позицію»)

 -Я підтримую думку авторів вірша «Геть, книжки виснажливі!» про те, що вчитися  людина встигне «…і на схилі віку», а в юні  роки краще насолоджуватися життям.

                     ТАК                                     НІ 

Учні висловлюють  аргументи по черзі на користь власної думки.

          Ваганти писали свої книжки латиною, оскільки в епоху Середньовіччя ця мова була не тільки мовою католицької церкви, але й мовою науки і освіченості. Зневага до книжок була лише літературною грою вагантів. Самі вони були високоосвіченими людьми, які без книжок не уявляли свого життя.    

 Слайд – 5  (Рукописні  збірки вагантів)

7. Літературознавчий коментар

 Вагантська  поезія збереглася у рукописних збірках 13 – 14ст. Серед них найбільші  (містить майже 250 творів) – «Карміна Бурана», «Кембриджські пісні» (поч. 11ст.) – 50 віршів різної тематики. Познайомившись з ними здивована Європа побачила, що похмуре Середньовіччя вміло не тільки молитися, а й веселитися, і не тільки різними мовами, а й вченою латиною.

   Тематика вагантських віршів: хвалебні славослів’я, релігійні пісні ( за них добре платили), оспівування свободи; захоплені своєю свободою, красою природи, вони не боялись небесної кари, відкрито заперечували похмурий аскетизм. Немало віршів забарвлено гіркотою безпритульного життя. Переважає любовна та викривальна сатира. Сатирична поезія має антиклерикальну спрямованість. Хижацтво, симонія (купівля – продаж церковних посад, або духовного сану в католицькій та інших церквах поширені за добу феодалізму в Європі) викликали незадоволення і засудження у різних країнах Європи.  « Цапай, лапай і хапай – три спроби, щоб стати папой.»  У цих задиркуватих сатирах дотепні ваганти висміюють лицемірство, розпусту, здирництво, користолюбство керівників церкви.

    Якими ж вони були, що любили, кого поважали?

8. Читання та аналіз вірша «Орднен вагантів», «Бідний студент».

 Робота в групах.

Завдання:

1 ГРУПА

- Визначте життєву філософію вагантів. (Перше, що вони повідомляють про себе, - вони мандрівники – бродяги. Просто бродяги і такі, що «потерпають, від життєвої бурі».  Але вони приймають це як норму життя. «Йдіть у світ безкраїй!»

       До страждань народжений

         Плентаюсь світами.

                 («Бідний студент»)

2 ГРУПА

.- Як  характеризують  ваганти самих себе?  (Якщо людина хоче стати    вагантом. Вона повинна мати чисту душу і добре серце.

Наш статут наказує:

Зважте все старанно!

У житті поводьтеся

Тільки бездоганно!

(Людина повинна бути милосердною:

           Милосердя любимо

           І добра дорогу.

Не мати потягу до багатства:

           Згиньте люди скнаристі,

           Скупарі захланні!

Ваганти вільні у виборі друзів:

            В орден ми приймаємо…

            З Швабії, з Італії

            Та країн слов’янських.

Прагнуть чесності в людських стосунках:

            Всім, кого зустрінете,

            Треба пояснити,

            Чом гріхи ви мусите

             Піснею хулити:

            «Щоб нечесних гудити,

             Чесних вихваляти,

             Чесно від цапів овець

             Чесно відділяти» )

3 ГРУПА

- Визначте ставлення вагантів до церкви. (Сміються, зневажають корисливість «слуг божих», їх жадібність, невідповідність релігійним ідеалам:

              Вам не личить знатися з кліриком захланним.

              Що ні з ким не ділиться,

              Що з нутром поганим.)

4 ГРУПА.

• Чи можна назвати цей орден демократичним? ( Учні повинні узагальнити виступи  3 - х – груп, визначити їдеї вірша «Орден вагантів». Зробити висновки)

10. Робота  в зошитах: запис головних ідей твору (антиклерикальна спрямованість; братерське ставлення до  людей і не словах , а на ділі; важливість духовних якостей; всі люди мають право на життя  і  братерську допомогу).

9. Самостійна робота ( письмово в зошитах)

Вправа «Продовжи  речення»

Щоб стати вагантом, людина повинна ….. (3 – 4рівень)

Ваганти – це….                                                (1- 2рівнь)

Слайд – 6 (Головні ідеї вірша «Орден вагантів» )

11. Інтеграційні зв’язки.

Історичний коментар «Епоха Середньовіччя. Розвиток освіти».

Слайд  – 7  (Періодизація Середньовіччя )

Виступи учнів – магістрів.

1 – магістр. Раннє Середньовіччя називають «темними віками». Перехід від античності до Середньовіччя супроводжувався в Західній Європі глибоким занепадом культури. Не тільки варварські вторгнення, які знищили Римську імперію, призвели до загибелі культурних цінностей давнини. Не менш руйнівним, чим удари вест – готів, вандалів, лангобардів, було для античної культурної спадщини вороже ставлення зі сторони  Церкви.  Відкриту війну проти культури вів Папа Григорій - I. Він заборонив читання книг давніх авторів та вивчення математики, звинувативши останню в тому, що вона пов’язана з чаклунством.

2 – магістр. Невігластво панувало в Європі в 5 – 10 ст. освічених людей було дуже мало навіть серед знаті. Більшість людей ставили замість підпису просто хрест. Теодорих  Остготський не вмів писати, користувався для підпису дощечкою, на якій було вирізьблено його ім’я. До кінця життя так і не міг навчитися писати засновник франкської держави Карл Великий.

3 – магістр. Але імператор явно був не байдужий до знань. Вже у зрілому віці він користувався послугами вчителів. Під подушкою ховав навощені дощечки та листи пергаменту і у вільний час старанно вчився виводити літери.  Він покровительству вав вченим. Він видав наказ про створення шкіл при монастирях, а після - капітулярій про освіту, де предписувалося про освіту дітей  вільних. Але це не здійснилось, тому що нікому було викладати – не вистачало освічених людей – вчителів. При дворі була організована особлива школа, де готували людей до керування державою. Карл запрошував до себе з усієї Європи освічених людей та надавав їм високі  державні посади. Двір Карла в  Ахені був центром освіти. Але все одно все культурне життя зосередилось при монастирях.

    Слайд – 8 (Монастирські школи)

 Історичний коментар (вчитель) «Перші університети»

   Вчені сперечаються, який же навчальний заклад можна назвати університетом. Слово «університет» означає «корпорація студентів та викладачів». Статус   університету підтверджував Папа Римський. Першим таку булу («сертифікат»)  отримав Тулузький університет у 1233році. Але існували інші університети,  які не  мали таких сертифікатів, але були вже досить відомими. У кожного університету були  свої покровителі.

   Слайд – 9 (Болонський університет)

В 1158 році імператором священної римської імперії Фридрихом  Барбароса в італійському місті Болонья був створений перший університет. На перших етапах розвитку в університеті викладали тільки юриспруденцію. Дуже скоро він перетворився на авторитетну школу. До 13 століття число  студентів зросло до 10 тис.  Їхали навчатися зі всієї Європи, а через сто років були відкриті факультети філософії, теології, медицини.

  Слайд – 10 ( Оксфордський університет)

Наступним  авторитетним закладом вважався Оксфордський університет.  Вчені не прийшли до єдиної думки, коли ж був заснований цей університет. За одними даними - приблизно 1100 року, за іншими  - в середині 12 століття.

Оксфордський університет славився тим, що в ньому в меншій мірі були представлені богословські проблеми, а більше уваги приділялось природничим наукам. Студенти Оксфорда часто вступали у сутички з міською владою,  церквою. Після однієї такої сутички студенти на знак протесту пішли у Кембридж, і там виник  новий університет -  Кембриджський. У 13 ст. були сформовані окремі факультети – гуманітарний, богословський, медичний, юридичний. В 1546 році король Генріх VIII засновав в Оксфорді Трініті - коледж

Слайд11 (Університет Сорбона )

У1215 році формується  Паризький університет   внаслідок об’єднання декількох церковних шкіл. Спочатку він складався  з 4 – х факультетів: вільних мистецтв, канонічного права, медицини та теології.  У 1225 році  Роберт де Сорбон, духівник короля  Людовіка - IX Святого,  заснував в Парижі  богословський  коледж для дітей з бідних сімей та сиріт. Не пройшло і 50 рр. як популярність  коледжа  затьмарила багатьох богословських закладів Європи. В 1554 році коледж отримав назву Сорбона та поступово об’єднався з Паризьким університетом. У 17 ст. назва Сорбона поширилась на весь Паризький  університет.

Візитною карткою Іспанії є університет  Саламанки, який був відкритий у 1227 році. Про його заснування було оголошено у грамоті короля Аьфонса - X в 1243 році. В  Саламанці найбільш  активно   вивчали літературу арабів, євреїв.    Вважалось, що тут активно вивчають чорну магію.

  Викладачами та студентами середньовічних університетів були тільки чоловіки. Жінки знатних родин мали змогу отримати освіту вдома, або в монастирях.

 Уявна подорож до середньовічного університету.    

 Слайд – 13 (Середньовічна  аудиторія)

 - Давайте уявимо, що ми знаходимось в аудиторії середньовічного університету. Вона нагадує аудиторію університету наших років. Так само сходинковими рядками розташовані лави, унизу -  масивна дубова кафедра,  за якою стоїть читаючий лекцію професор.  Деякі студенти слухають  і час від часу щось пишуть грифелем на нових дошках, інші – шепочуться, або втомившись дрімають. Кидається в очі яскравість аудиторії, її  різноманітність: плащі, камзоли, берети. Видно сімнадцятирічних юнаків і вже починаючих лисіти чоловіків. Придивившись, можна побачити людей різних національностей: англійців, французів, іспанців, німців.

Дивно: слухачі говорять різними мовами, а все розуміють. Чому? А справа в тому, що для усіх Європейських країн ( особливо для країн Західної Європи) мовою науки як і богослужіння була латина. Її було важко вивчити ,  але хто витримував – латина для того ставала звичною і корисною мовою.

    Лекція була зрозуміла усім слухачам з усіх держав. На професорській кафедрі лежала велика книга. Слово « лекція» - означає «читання». Так, середньовічний професор читав книгу, іноді переривав читання поясненням. Зміст цієї  книги студентам доводилося сприймати наслух,   засвоювати    напам'ять. Книги на   той час  були рукописні і дуже дорогі. Не кожний студент міг придбати таку книгу.

   З часом у середньовічних університетах з’явились факультети: юридичний, медичний, богословський. Але навчання починалося з підготовчого, де викладали  «сім вільних мистецтв». На факультеті «вільних мистецтв» вивчали граматику, риторику, діалектику (логіку), арифметику, геометрію, музику, астрономію.  Ці студенти були молоді, і за уставом їх можна було сварити, бити, як школярів, а більш старші студенти так не наказувались. Церква керувала науками, а науки повинні були кожним доводом укріплювати істини релігії.  Серед магістрів часто влаштовувались диспути, на яких хитро перевірялись магістри на вірність релігії.

     Не легким було життя школярів – вихідців  з бідних сімей. Але студенти не сумували. Часто в пошуках кращих викладачів та в надії підзаробити вони мандрували з міста в місто. Так ставали вагантами.

12.Твори вагантів і сучасне мистецтво.

   Усі твори вагантів були дуже музикальними. Вони, як вважають дослідники, виконували їх під музику, хоча мелодії до наших днів не збереглись. Залишається лише здогадуватися, якими були ці мелодії. Але водночас це дало можливість сучасним композиторам проявити свою творчу уяву і спробувати відтворити дух доби, і бачення світу вагантами. Одним з таких митців був російський композитор Давид Тухманов, завдяки якому поезія вагантів, інтерес до них прийшли до радянської молоді, а от же і до української, в 70 – ті роки минулого століття.  

 Прослуховування пісні Д. Тухманова на вірші вагантів «Во французкой стороне».

3. Підсумки  уроку.

 1. Робота з епіграфом.

- Яким віршам, прочитаним сьогодні, епіграф уроку відповідає найбільше?

- Про які особливості філософії вагантів свідчать ці рядки?

2. Складання схеми «Лірика вагантів»( колективна робота біля дошки та в зошитах)

(Поезія вагантів за мотивами подібна до народної пісні, анакреонтичної поезії)

                                   Лірика   вагантів  

Народна   пісня        Антиклерикальні мотиви    Анакреонтична поезія 

(« Бідний студент»)       «Орден вагантів»             «Геть, книжки виснажливі!»

3. Рефлексія

1. Літературний диктант (Письмова робота: пояснити, що означають записані слова, як вони стосуються теми уроку)

Латина, магістр, вагант, «Карміна Бурана», «Гаудеамус», Примас Орлеанський, мандрівні поети та співаки, Болонський університет, лекція, Оксфорд, «Орден вагантів», «Геть, книжки виснажливі!», монастирські школи, волелюбність, бідність, демократизм, оптимізм.

2. Запитання до учнів

- Що ви візьмете з уроку до своєї скарбнички пам’яти?

4. Домашнє завдання.   1. Написати відгук про поезію вагантів. (1 - 4 рівені)

                                          2. Вивчити матеріали підручника  с. 137 -134(1 - 4 рівні)

                                             З. Намалювати емблему – символ поезії вагантів. (3 – 4 р)     

nbsp;